Будова нирок і розташування

Нирки — це парні органи, які грають ключову роль у видаленні токсинів та регуляції рівня речовин у крові. Розташовані в лівій та правій частині задньої стінки черевної порожнини, між 12-им грудним і 3-м поперековим хребцями. Зазвичай одна вище за іншу через просторові особливості організації органів. Будова нирки містить тисячі малих функціональних одиниць, що називаються нефронами. Кожен нефрон складається з ниркового тільця і канальців, які виконують процеси фільтрації та реабсорбції. Крім того, нирки виробляють гормони еритропоетин і ренін, які впливають на кровообіг та обмін речовин.

Основна функція нирок — це фільтрація крові для видалення зайвих речовин, які потрапляють в організм через їжу та напої, а також продуктів метаболізму. Вони допомагають утримувати оптимальний баланс води та солей в організмі, регулюють кількість рідини та електролітів у сечі. Важливість сечовидільної системи в організмі важко переоцінити, оскільки вона впливає на багато аспектів здоров’я, наприклад, обмін речовин, гомеостаз. Відіграє роль у збереженні сталості внутрішнього середовища тіла людини, що є важливим для нормального функціонування.

Зовнішня будова нирки

Зовнішній вигляд нирок визначається анатомією та розміщенням у тілі людини. Нирка квасолеподібної форми, обгорнута тонкою оболонкою, відомою як ниркова капсула для захисту від зовнішніх впливів. Передня поверхня опукла, задня — плоска. У ворота, розташовані на медіальному краї, входять та виходять артерії, нерви, вени та сечовід. Ниркова ніжка, утворена цими елементами, фіксує орган в певному положенні. На поверхні нирки можна виділити дві головні сторони: ниркова кора розташована на зовнішній частині, нирковий мозок у внутрішній. Кожна нирка містить ниркові тільця та трубки (канальці), які разом утворюють нефрони — функціональні одиниці, відповідальні за фільтрацію та обробку крові для утворення сечі. Детальніша інформація про будову нирки людини:

• Кора (Renal Cortex) — зовнішній шар, має зернисту структуру.
• Нирковий мозок (Renal Medulla) — внутрішній шар з ниркових пірамід та колон. Піраміди (Pyramids) — ділянки конусоподібної форми, що містять прямі та збірні канальці. Колони (Columns) — ділянки тканини, що простягаються між пірамідами. Містять кровоносні судини та канальці.
• Фіксаційний апарат — складається з фіброзної оболонки, жирової капсули та ниркової фасції, що визначають структурну стабільність. Нирка розташована в м’язовому ложі, утвореному поперековими та квадратними м’язами.
• Ниркова пазуха — розташована в ділянці медіального краю, представлена малими й великими чашечками, а також нирковою мискою, заповненою судинами, нервами та жировою клітковиною.
• Гилум (Hilum) — заглиблення на верхівці органу. Місце входу та виходу судин та сечових проток.
• Трубки — складові частини нефрона, основної функціональної одиниці нирки. Містять проксимальні, петлі Генле та дистальні звивисті канальці (ДКТ).
• Сечовий міхур (Urinary Bladder) — зберігає сечу перед виведенням. З’єднаний із нирками через сечоводи.

Нирка — важливий орган екскреторної та регуляторної системи. Знання детальної анатомії забезпечує ефективний догляд за тілом та профілактику захворювань.

Внутрішня будова нирки: загальний опис

Якщо розглядати поздовжній розріз органу, можна побачити порожнини та ниркову речовину. Також анатомічну будову розглядають на рівні мікроскопічних нефронів (Nephron). У кожній нирці їх міститься близько 2 мільйонів. Структура:

• Ниркове тільце (Renal Corpuscle): складається з капсули Боумена та клубочка переплетених капілярних петель. Місце фільтрації крові.
• Канальці (Tubule) виконують функцію реабсорбції (процес сечоутворення) та виведення сечі.
• Проксимальний каналець (Proximal Tubule) відповідає за реабсорбцію води, глюкози та інших речовин.
• Петля Генле (Loop of Henle) має висхідну та низхідну частину. Місце концентрації сечі.
• Дистальний каналець (Distal Tubule) регулює кислотно-лужний баланс та концентрацію електролітів.
• Збірний каналець (Collecting Duct) збирає сечу з різних нефронів. Місце додаткової реабсорбції.

Артерії та вени постачають та відводять кров від нефронів. Ці компоненти утворюють складну систему, яка забезпечує фільтрацію крові та реабсорбцію потрібних речовин. Будова нирки дає змогу здійснювати важливі фізіологічні функції для підтримання гомеостазу в організмі.

Будова нирки та механізм утворення сечі

Нирки адаптують свою діяльність до змін, що відбуваються в організмі. Кінцевим продуктом діяльності є сеча, об’єм та склад якої змінюються залежно від фізіологічного стану організму. Етапи утворення:

• Кров, яка надходить до нирок, піддається клубочковій ультрафільтрації. Відбувається виділення води та розчинених речовин.
• Ультрафільтрат, що утворився, називається первинною сечею. Це практично плазма крові без білків.
• У проксимальних канальцях відбувається активна реабсорбція глюкози, амінокислот та інших корисних речовин.
• Петля Генле та канальці дистального відділу відповідають за реабсорбцію води та іонів для підтримання оптимального балансу.
• Збірні трубочки відділяють додаткові іони та речовини за допомогою процесу секреції.
• Внаслідок реабсорбції в канальцях формується вторинна сеча, вона містить уже відфільтровані та реабсорбовані компоненти.
• Сеча переходить через збірні трубочки та дистальні канальці до сечового міхура через сечоводи.
• Міхур утримує сечу до моменту виведення через сечовипускний канал.

Знання про будову нирки допомагає людям свідомо ставитися до здоров’я, підтримувати його та запобігати захворюванням. Для пацієнтів це є основою здорового способу життя та ефективної співпраці з медичними фахівцями.