Що таке стентування нирки

Стент — це порожниста трубка, яка використовується для розширення просвітів внутрішніх органів та судин. Нирковий стент спеціально призначений для використання в сечоводах, щоби полегшити прохід сечі з нирок до сечового міхура. Мета пристрою — забезпечення вільного виведення сечі. Конструкція варіюється залежно від виробника та конкретного випадку. Основна частина стента — трубка з отвором, яка виготовляється з м’якого гнучкого матеріалу, зазвичай силікону та поліуретану. Деякі стенти мають вбудований каркас, виготовлений із металу або пластику. Це дає стенту стійкість та допомагає утримувати просвіт у сечоводах. Кінці мають спеціальні елементи, що полегшують фіксацію на місці.

Стентування нирки виконується різними методами. Може бути частиною хірургічного втручання чи процедурою мініінвазивної хірургії. Лікар вводить пристрій через сечоводи за допомогою цистоскопу, спостерігаючи за процесом через спеціальне медичне обладнання. Стент, розміщений на потрібному місці, допомагає підтримувати просвіт у сечоводах і забезпечує нормальний відтік сечі. Тривалість утримання конструкції в організмі залежить від причини встановлення. Якщо лікування успішне, стент видаляють.

У яких випадках встановлюють стент у нирці

Ниркові стенти встановлюються в ситуаціях, коли є потреба в полегшенні виведення сечі через сечовід. Найпоширеніші випадки:

• Камені в сечоводах: кристалічні відкладення призводять до блокування процесів сечовиділення.
• Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз): у випадках, коли камені утворюються безпосередньо в нирках, стент використовують для полегшення сечовипускання. У деяких складних випадках сечокам’яної хвороби, коли стентування не забезпечує достатнього полегшення, може бути розглянуто використання гемодіалізу для тимчасового розв’язання проблем з виведенням сечі
• Стеноз сечоводу: хвороба виникає через вроджені аномалії, виразки, травми. Встановлення стента в нирку потрібне для відновлення нормального відтоку сечі.
• Перенесені хірургічні операції: після втручань на нирках чи сечоводах, як-от резекція, видалення каменів, стент використовують для кращої реабілітації.

Також стентування нирки застосовують якщо виявлені інфекції, пухлини, лімфоми. Призначення процедури залежить від конкретних обставин кожного пацієнта, а також рішення лікаря.

Стентування нирки: які використовують інструменти

JJ-стент (Double-J стент) — один із різновидів ниркових стентів. Отримав назву через свою характерну форму, схожу на літеру «J». Основні риси:

• Має верхній та нижній вигини, які допомагають утримуватись на місці, забезпечуючи стабільність.
• Кінці закруглені, щоб запобігти подразненню та травмуванню слизової оболонки органів.
• Вбудовані отвори допомагають забезпечити нормальне сечовипускання та запобігти ускладненням.

JJ-стент нирки використовується для різних медичних ситуацій:

• після видалення відкладень хірургічним методом;
• під час відновлювальних операцій для полегшення загоєння тканин і відновлення нормального функціонування;
• після трансплантації нирки.

Встановлення пристрою виконується за допомогою цистоскопії, під час хірургічної операції або окремою процедурою.

Як відбувається встановлення стента в нирку

Процедура стентування відбувається під ендоскопічним контролем. Лікар спостерігає за процесом через монітор. Триває 20–25 хвилин при відсутності ускладнень. Загальний опис процесу:

1. Перед встановленням стента лікар може розглянути альтернативні методи підтримки відтоку сечі, зокрема гемодіаліз, особливо у випадках, коли обструкція нирок є надзвичайно серйозною.
2. Пацієнта розташовують на столі для проведення мініінвазивної процедури. Зазвичай використовується місцева чи загальна анестезія залежно від обставин та умов втручання.
3. Лікар використовує цистоскоп, тонку гнучку трубку з вбудованою камерою та світлодіодом, для отримання зображення сечовивідних шляхів. Цистоскоп вводиться через сечовід.
4. Перед встановленням стента лікар розширює сечовід за допомогою спеціальних інструментів, наприклад, катетера, щоб забезпечити вільний просвіт.
5. Нирковий стент плавно спрямовується в нирку. Спеціальна форма допомагає утримувати пристрій на місці.
6. Коли стент розташований на місці, його фіксують, щоб він не зміщувався.
7. Після успішного встановлення цистоскоп акуратно видаляють, завершуючи процедуру.
8. Пацієнт проходить повне рентгенологічне обстеження для візуалізації нирок та сечоводів.

Є два методи встановлення стента: ретроградний (через сечовий міхур) та антероградний (через невеликий отвір у черевній порожнині). Етапи процесу варіюються з урахуванням конкретної медичної ситуації та обраного методу лікування. 

Життя після стентування нирки: корисні поради

Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря для повного відновлення та підтримки здоров’я:

• У перші дні бажано обмежити фізичну активність та більше відпочивати. Дотримання постільного режиму сприяє швидкому відновленню.
• Потрібно пити достатньо рідини. Вода полегшує роботу нирок та сприяє виведенню солей і токсинів з організму.
• На початкових етапах є ризик утворення тромбів, тому лікар рекомендує приймати аспірин.
• Є певні обмеження в харчуванні, зокрема потрібно вживати менше солі. Дотримання рекомендацій щодо дієти сприяє загоєнню та запобіганню ускладнень.
• Під час відновлення варто уникати фізичних вправ та підняття вантажів, оскільки це може впливати на стент нирки та спричиняти дискомфорт.
• Пацієнт має бути уважним до будь-яких змін у своєму самопочутті. Якщо виникає біль, часті позиви до сечовипускання, інші неприємні симптоми, необхідно повідомити лікаря.
• Треба проходити регулярні медичні обстеження для моніторингу функції нирок та стенту, на який можуть осідати солі. Під час регулярних медичних обстежень для моніторингу функції нирок, особливо коли стент встановлений на тривалий термін, може бути розглянуте доповнення лікування методами гемодіалізу, щоб запобігти додатковому навантаженню на нирки.
• Куріння та надмірне споживання алкоголю негативно впливає на здоров’я нирок та на стан організму загалом. Рекомендується позбутися шкідливих звичок.

Поки стент в організмі, пацієнт може вести звичайне життя, працювати та подорожувати. Завжди потрібно консультуватися з лікарем та дотримуватися його порад для оптимального відновлення.