Що таке діаліз нирок: короткий опис

Діаліз — процедура штучного очищення крові в ситуаціях, коли нирки втрачають свою здатність ефективно фільтрувати та виводити зайві речовини й токсини. Нирки виконують важливу роль у видаленні відходів, регулюють рівень рідини та мінералів у організмі. Якщо робота органів погіршується, накопичення токсинів та надлишкової рідини призводить до серйозних проблем зі здоров’ям. Діаліз — життєво важливий метод лікування для людей із хронічною та гострою нирковою недостатністю. Дає змогу зберігати рівновагу хімічних речовин у крові, контролювати кров’яний тиск, уникати ускладнень, пов’язаних із нирковими проблемами. Може бути тимчасовим та постійним, забезпечує пацієнтам підтримку, поліпшує якість життя.

Є два основних види діалізу. Під час гемодіалізу кров виводиться з організму через трубку або катетер, подається в діалізатор, де здійснюється очищення. Перитонеальний діаліз відбувається за допомогою власної перитонеальної мембрани (простір між органами черевної порожнини) та спеціального розчину, який вводиться через трубку в черевну порожнину. Мембрана діє як фільтр. Часто проводиться вдома.

Основні показання гемодіалізу — гостра чи хронічна ниркова недостатність. У разі гострого погіршення функції нирок, він необхідний для тимчасової підтримки, доки функції не відновлюються. У випадку хронічної ниркової недостатності функція нирок погіршується поступово, тому гемодіаліз рекомендований як постійний метод підтримки. Діаліз потрібен деяким пацієнтам із сечокам’яною хворобою, якщо камені в нирках призводять до ускладнень. Деякі системні захворювання, як-от системний червоний вовчак негативно впливають на нирки. Рішення про те, чи потрібно проводити гемодіаліз, приймається лікарем на основі клінічних ознак та результатів досліджень.

Гемодіаліз: що це таке, основні етапи

Перед початком сеансу пацієнт приходить до медичного центру. Якщо в пацієнта артеріовенозна (AV) фістула (хірургічне з’єднання артерії та вени), то процедура проводиться через неї. Також використовують катетеризацію. Подальші етапи:

• Після підготовки, хворого підключають до апаратів. Трубки, що з’єднують пацієнта з діалізатором, створюють циркуляцію крові через систему.
• Кров проходить через спеціальний фільтр чи мембрану діалізатора.
• В процесі видаляються токсини, надлишкова сіль.
• Після очищення кров повертається пацієнту тим самим шляхом.

Під час сеансу медичний персонал контролює рівень параметрів у крові, щоб забезпечити ефективне очищення, підтримувати стабільний стан організму. Після завершення хворого від’єднують від апаратури та проводять необхідний догляд. Якщо є показання до гемодіалізу, потрібно бути готовим до того, що сеанс триває декілька годин і проводиться кілька разів на тиждень, залежно від ступеня ниркової недостатності.

Усе про гемодіаліз: показання і протипоказання

Гемодіалізом лікують людей зі стадіями важкої ХНН, коли сечовидільна система не може ефективно виконувати свої функції. Потрібен при важких отруєннях, які можуть спричинити ниркові ушкодження. Але варто врахувати протипоказання:

• легка або початкова стадія хвороби, функція нирок ще не порушена суттєво;
• відсутній судинний доступ для проведення гемодіалізу, пацієнт відмовляється від встановлення апаратури;
• термінальна стадія хвороби;
• погіршення загального самопочуття.

Рішення про проведення процедури приймає лікар, на основі показів до гемодіалізу, клінічної ситуації, стану здоров’я пацієнта.

Гемодіаліз та перитонеальний діаліз: побічні ефекти

Діаліз — ефективний метод терапії але, як і будь-яка медична процедура, супроводжується певними побічними ефектами. Негативні симптоми варіюються залежно від особливостей пацієнта та характеристик процедури:

• Гіпотензія (низький артеріальний тиск) виникає через видалення рідини з крові. Спричиняє слабкість, запаморочення, втому.
• Внаслідок змін у кількості рідини та електролітах пацієнти відчувають головний біль, запаморочення під час та після сеансу.
• Унаслідок взаємодії з розчином виникає подразнення шкіри.
• У деяких хворих проявляється алергічна реакція на матеріали. Інколи виникають судоми м’язів.
• Можливий ризик інфекційного зараження, особливо якщо застосовують катетеризацію.
• Тривалий курс провокує емоційний стрес.

Можуть виникати проблеми зі сном, послаблюється кісткова тканина, проявляється анемія. Пацієнти, у яких показання до гемодіалізу, повинні отримувати підтримку від медичного персоналу та сповіщати лікарів про будь-які несприятливі реакції.

Які є доступи для гемодіалізу й показання до них

Для проведення гемодіалізу використовуються різні види доступу, зокрема артеріовенозна фістула. Це хірургічна операція, під час якої створюється безпосереднє з’єднання між артерією та веною, зазвичай у передпліччі. Це рекомендований метод для довгострокового лікування, забезпечує відмінний кровообіг та менший ризик інфекцій. Інші варіанти:

• Гемодіалізний (центральний венозний) катетер — це порожниста трубка, вставляється у вену, наприклад, над ключицею. Використовується в тимчасових ситуаціях чи у випадках, неможливості створення AV фістули.
• Артеріовенозний шунт (трансплантат) — синтетичний трубчастий матеріал для створення шляху між судинами. Застосовується, коли AV фістула неефективна. Використовується для довгострокового доступу.
• Периферійний гемодіалізний катетер — має коротку довжину, вставляється в периферійну вену, часто в ліктьовій ділянці. Застосовується тимчасово та у разі недоступних інших методів.

Вибір конкретного варіанту залежить від клінічного випадку, які види діалізу використовуються, стану хворого та можливостей у конкретному випадку. Кожен вид має переваги й обмеження, рішення приймається з урахуванням анатомічної будови пацієнта.